Що й казати як швидко скурвлюються люди.  Петро Толочко – відомий історик, директор, чи екс-директор інституту історії при НАН України.

 

Тепер хочу перепросити, тих хто це читатиме. Зазвичай, я так не спілкуюся, тим більше не пишу але цього разу стриматися просто не можу.

  

 

( Далі текст тільки для 18+ )

Tags: Толочко шовінізм УПА

Я голосую за Бандера Степан Андреевич!

Current Location: вдома
Current Mood: ржунімагу

Все таки є щось особливе у старих ще радянських фільмах… Не те щоб я був прихильником тої держави чи мав хоч якісь прояви ностальгії по тих часах, радше навпаки, проте деякі радянські фільми і досі вражають мене до глибини моєї цинічної душі. Якось вони по особливому зняті, не у плані спецефектів, суперзірок чи запаморочливо закрученого сюжету. Тут скоріше за все якесь відчуття того, що автори знімали фільм з любовю до майбутнього глядача.

 

Tags: Звичайне чудо, Обыкновенное чудо
Current Mood: amused

Tags: думки, кохання, стільниковий телефон
Current Location: вдома
Current Mood: calm
Current Music: тихеннько шелестить кулер

Ще один фільм, що заставляє замислитися про наш світ, протиріччя у ньому і наслідки зіткнення культур та цивілізацій.

Сюжет фільму: група експертів ФБР відправляється у Саудівську аравію розслідувати теракт у містечку для американських поселенців, їм допомагає представник поліції Саудівської аравії. Загалом у фільмі чітко промальовуються відмінності між саудівцями і янкі (читай європейцями), як у контексті ФБР-івці проти терористів, так і у складі самої групи: між саудівським поліцейським і американськими копами.

Саудівська аравія є своєрідним аванпостом інтересів США на далекому сході. У країні нема ніхолєри, окрім нафти. За яку дуже добре башляють Штати. Тому саудівці і не бідують, радше навпаки. У самій країні ведеться постійна боротьба поміж офіційною королівською владою і різними течіями вакхабітів. Каменем спотикання стають ті ж самі стосунки з іноземцями немусульманами, які підтримує королівська влада.

Загалом стрічка видалася цікавою. як у пізнавальному плані. так і за сюжетною лінією. Дуже рекомендую всім любителям екшену зі змістом.

Дивлячись фільм, ось що я подумав: хочемо ми того чи не хочемо, а жити нам з вами доведеться жити у глобалізованому світі, де постійно стикаються інтереси різних релігій, культур та цивілізацій які часто є взаємовиключними. Шо нас чекає мирне співіснування чи чергові хрестові походи і джехади один проти одного? Чи не пора нам з вами починати міжкультурну освіту і чи можливо навчитися поважати один одного?

Ха, любі друзі, готуйтеся я зараз починаю скаржитися.

Не те щоб я робив це часто, чи не розумів би що пусті скарги нічого хорошого нікому не принесли, навпаки через них найчастіше заробляєш собі море проблем. Але інколи, коли все дістало і починаються глюки наяву не найгірший варіант написати щось у блозі. Може хтось почитає, щось порадить, а навіть якщо і ні, то якось легше стає…

Ну досить лірики, нервові, вагітні, діти, та люди з неврівноваженою психікою і хворим серцем ховайтеся, бо я починаю!

Ітак, життя гавно, і цього не зміниш, як у тому лайні не борсайся. Найбільше що можна — це трохи припіднятися над поверхнею і насолоджуватися декількома моментами поки чергова хвиля коричневої субстанції не накриє з головою. І того лайна предостатньо у всіх сферах нашого життя. От посудіть самі: майже рік я був вільний. Вільний у плані того, що не мусив ходити до універу. Сидів в академці і горя не знав. А тут опа… п-ець підкрався непомітно, і мені треба не тільки повертатися до навчання, а й здавати чималу академрізницю. Не те щоб я був проти навчання як такого, зовсім ні, але останнім часом відчуваю, що всьому свій час… у 18 тра вчитися (хоч і дуже того не хочеться), це час для пянок, друзів, невпорядкованого сексуального життя та інших радостей. А от коли у тебе на носі 23 цінності трохи міняються. На горизонті вогняними літерами намальовується слово СТАБІЛЬНІСТЬ, трясця б його вхопила. Отак і у мене зараз — важко повертатися до статусу звичайного простого студента, якщо вже давно ти почуваєш себе крутим прес-секретарем, яким не яким, а все таки фахівцем своєї справи.

Отаке, а ще у мене життєве роздоріжжя. В тому значенні, що я ламаю голову яку карєру собі обрати. Є як мінуму 2 варіанти. І той і інший мені дуже подобається, але ці дві дороги є майже взаємовиключними.

Про особисте життя не писатиму нічого. Не те щоб там все було дуже добре, ні там мух ще більше ніж у житті професійному, просто зараз нема особливого бажання порпатися у почуттях.

Ну все понив, тепер здається полегшало:).

Всім, хто дочитав до кінця дуже співчуваю, ну і звичайно дякую:)

Tags: фігня ниття
Current Location: вдома
Current Mood: bored

Знаєте як я весело, корисно і надзвичайно пізнавально провів вихідні? Замість того, щоб десь тусуватися з друзями я сидів-сліпав біля компа намагаючись відновити Віндовс. Передісторія процесу: у мене в локальній мережі завелося багато доморощених хакерів. Цих даунів хлібом не корми дай закинути в мережу якийсь вірус чи іншу гидоту. Ніякі антивіруси і файерволи вже не рятують. От і попросив я в товариша, котрих трохи краще за мене шарить в компах поставити мені на машину Linux, при чому поставити так, щоб Віндовс залишилася. Він погодився, правда не уточнив що з питаннями установки Лінукса знайомий тільки теоретично, а сам раніше ніколи такого не робив. Його старання закінчилися тим, що я залишився без обох операційних систем. Так що сидів в суботу і неділю і згадував Біла Гейтса і всю його рідню по материнській лінії.

Мораль даної казочки така: перед тим, як просити когось щось робити на вашій машині запитайте в нього чи робив він це практично раніше. Якщо ні, то женіть його в шию, бо ставити експерименти на свому власному комп’ютері – останнє діло.

P.S. А від ідеї поставити собі на компютер Лінукс я все одно не відмовився. Надто вже багато має вона над монстром розробленим Майкрософтом.

Tags: Linux хакер Windows

Good bye Lenin

Вчора мій любий провайдер помилково відрубав мене від Інтернету, то з компютером не було чого робити окрім дивитися раніше накачане з локалки кіно (в інші дні руки до нього не доходили). Так от, дуже сподобався порівняно старий німецький фільм "Good bye Lenin". Здається ця стрічка навіть щось зайняла на Берлінському кінофестивалі. Події у фільмі розгортаються у перші роки обєднання Німеччини. Мама головного героя фільма активна діячка компартії НДР, потрапляє в кому і коли приходить до тями, діти щоб вберегти її від надмірного хвилювання реконструюють НДРівске минуле в окремо взятій кімнаті. Виходить дуже чуттєво, адже придумуючи новини для мами герої фільму самі придумують собі країну якої не існує, і у якій вони хотіли б жити.

Загалом фільм дає дуже багато інформації для роздумів, а ще показує різницю у цінностях "оссі"(східних німців) та "вессі"(західних).

Дуже рекомендую…

Tags: фільм кіно німеччина
Current Location: Вдома
Current Music: тиша

Одружилися Оксана (українка) та Серьожа (Росія), живуть у Росії. На різдвяні свята, Оксана вмовила коханого поїхати до свого села, що в Карпатах, відпочити, показати свої традиції, фольклор. Та цей Серьожа - боїться відходити далеко від хати. Йому ж на родіне казали, що «бандеровцы тебя убьют»! Оксана нервує, каже: от тобі пляшка горілки, пампушки, сало, іди в село, до людей, скажеш Христос народився, і все буде гаразд. Дурні ці твої друзі, що таке тобі розповідали, в нас тут нормальні хлопці, ніхто тебе не чіпатиме, послухаєш як колядують, може й з ними спробуєш! Наледве відправила. Проходить пів години, той Серожа як вривається до хати як навіжений, двері на замок, очі великі, слина з писка, шапку загубив. - Та що ж таке сталося, любий, невже вовки знову до села підійшли? - Да я... к ним.... с открытой душой! Прихожу, бутылку ставлю на стол, ґоворю им, как ты учила. "- Христос нараділся!!!" А они, все хором, как заорут "- Славімо його!!!" Хорошо что я бегаю быстро, а то словили бы - точно убили!...

Current Location: home sweet home
Current Mood: :)